Казка про добру чарівницю
( Виховнийзахід для учнів 5-6 класів)
Ведучий.Любі друзі! Через кілька років ви будете вивчати новий предмет- хімію. Що ж це за наука?- запитаєте ви. Щоб відповісти на це питання, я вирішила запросити вас у невеличку подорож. Сьогодні ми побуваємо у царстві доброї чарівниці Хімії. Вирушаємо у далеку дорогу.
У далекому царстві, жила-була добра чарівниця. Вона дуже любила жителів царства і тому робила для них багато добрих справ: дарувала їм гарний та міцний одяг,щоб люди не тремтіли від лютих морозів, щедро обдаровувала світлом і теплом, захищала від хвороб. Люди не знали, яку подяку скласти їй за всі добрі справи, і тому не раз запитували чарівницю,як їй віддячити. Хімія посміхалася і відповідала, що їй нічого непотрібно від людей , тільки щоб вони навчилися користуватися її дарами правильно- інакше її чари принесуть лихо та шкоду всьому людству… Одного разу, обходячи свої володіння ,чарівниця побачила хлопчика, що заблукав у лісі. Він намагався розпалити багаття, але йому це не вдавалося.
Хімія.(Підходить до хлопчика)Я допоможу тобі, хлопчику. Зараз мій вірний слуга- реакція горіння- навчить тебе запалювати вогонь за допомогою крапельки води.
ДОСЛІД 1 Запалювання вогню без сірників.(У фарфорову чашку кладуть натрій пероксид, накривають тирсою. Піпеткою на тирсу капають воду. Суміш займається в результаті виділення кисню під час реакції)
Хлопчик. О,чудо , горить! Можна, я теж спробую?(Хлопчик повторює дослід). Дякую тобі, люба чарівнице, за допомогу. А як тебе звати?
Хімія. Я добра чарівниця Хімія.Дуже давно я розкрила людям свої таємниці найрізноманітніших перетворень, якими вони користуються і сьогодні. Я навчила їх запалювати вогонь, добувати метали, скло, виготовляти мило, шампунь, пральний порошок, ліки і ще багато різних речей, без яких людина сьогодні не може обійтись. Поглянь навколо себе- ти побачиш,що в кожній речі присутня я – Хімія. А щоб краще ти в цьому переконався,ходи зі мною, я покажу тобі всі свої володіння.
Ведучий. Поки чарівниця вражає хлопчика чудесами, я познайомлю вас з представником старовинних магів – алхіміком. Ці вчені займалися пошуками філософського каменя, який би дарував людям безсмертя і, водночас, перетворював всі метали на золото.
Алхімік.(Вибігає з колбою в руках, в якій якась рідина). Ура! Ура! Я знайшов! Я знайшов спосіб! Тепер я знаю , як перетворити свинець на золото! 35 років я провів у пошуках еліксиру життя, але безуспішно. Вже більше 15 років працюю над перетворенням міді, олова на золото – і ось, нарешті, є!Тут, у цій колбі, але його ще не видно, ось-ось з′явиться. Тільки треба трішки охолодити. Так, ось зараз покладу у холодну воду… Потрібно записати рецепт, бо забуду…(Пише і читає). Дві порції меркурієвої землі прожарити, поки не засвітиться холодним вогнем, тоді додати попелу морських водоростей, трохи густої крові морського дракона, 3-4 краплі сліз святого Варфоломея. Варити все на слабкому вогні. Тоді відділити жовту землю, що осіла на дно, промити її водою, розчинити у трьох порціях окропу, промовити чарівні слова «крендель-лядель-бонс» - і при охолодженні утворюються дрібні пластинки золота. Дивіться, як воно блищить (показує глядачам).
Ведучий. Хвилинку уваги, алхіміку! Ти, напевно, не знаєш, що ці жовті блискучі пластиночки – зовсім не золото,а плюмбум йодид, який утворився у твоїй колбі в результаті дії йоду на порошок плюмбум оксиду.
Алхімік. Е ні! Ви заберете моє відкриття! Де, скажіть, звідки взявся йод, його ж там не було?
Ведучий. Це дуже просто. Його дуже багато в попелі морських водоростей…
Алхімік. О, знову горе мені! Знову невдача!(Хапається за голову і покидає сцену)
Ведучий. А тим часом у домівці хлопчика всі зажурені, а особливо його бабуся.Вона, старенька, не знає, що й робити. Іти шукати? Але ноги болять, та й не дійдуть вони далеко. І тоді бабуся вирішує – нехай внучка іде шукати свого брата-непослуха. Довго – довго йшла дівчинка, поки не зайшла у ліс чарівниці Хімії. І тут на зустріч їй звідкіля не візьмись вискакує страшний розбишака – розбійник.
Розбійник.Ех – хе – хе – хе! Ох-хо – хо – хо!
Гроші, золото, вино!
А не маєш – пропадай!
Хто під ніж мені попався,
Той з життям вже розпрощався!
Як зберу багато грошей,
Дещо я собі куплю.
Стану святим та хорошим,
Гроші, золото давай!
Прямо в рай я попаду.
(У руках тримає ніж. Підходить до дівчинки). Давай гроші! Гроші давай, ну, швидше!
Дівчинка.Я не маю ! Я лише братика шукаю.
Відпусти, розбійнику, мене,
Він без мене – пропаде!
Розбійник. Хто ж без грошей так волає?
Я розбійник, без грошей – не відпускаю.
Брата не шукай, бо не знайдеш,
Лиш на той світ попадеш.
(Розбійник вихоплює ножа, вдаряє дівчинку в руку. Дівчинка скрикує і в цей час чується свист. Розбійник утікає.)
Асистент. Що сталося тут? Дівчинко, це ти кричала? Ой, та в тебе рана. Дай мені руку.( Витирає кров і рана зникає.)
Дівчинка. Дякую. Ти хто?
Асистент. Я слуга могутньої та доброї чарівниці Хімії. Вона дала мені ліки, що загоюють усі рани, ось я і допомагаю людям. А ти хто така і куди прямуєш?
Дівчинка. Я шукаю свого братика, що заблукав у цьому лісі. Можливо, ти допоможеш мені. Ти не бачив його?
Асистент. Здається, що бачив. Він у гостях у нашої чарівниці. Тут вже недалеко. Спочатку підеш прямо, а потім біля білокорої берези звернеш праворуч – там і побачиш палац. А мені час іти.
Дівчинка. Дякую.(Розходяться у протилежних напрямках.)
Ведучий. Незабаром дівчинка підійшла до палацу. Вона хотіла відрау ж увійти, але назустріч їй вийшли вартові чарівниці Хімії і перепинили шлях.
Вартовий. Куди йдеш, дівчинко?
Дівчинка. Я шукаю свого братика. Мені сказали, що він тут, і тому я прийшла сюди. Пустіть мене, будь ласка!
Вартовий. Ми б з радістю. Та, розумієш, двері ти зможеш відчинити лише тоді, коли виконаєш 3 завдання. То що, згідна?
Дівчинка. Так , звичайно. А що я маю робити?
Вартовий. Відповісти на запитання. Перше запитання: « Яку негорючу речовину потрібно гасити?»
Дівчинка. Кальцій оксид. СаО називається негашеним вапном. Внаслідок взаємодії з водою утворюється кальцій гідроксид, так зване гашене вапно, а сам процес називається гасінням вапна. Так робить наша бабуся навесні, коли приходить пора підбілювати дерева.
Вартовий. Правильно. Дивись, ключ у дверях повертається. А тепер дай відповідь на друге запитання: « Як заморозити воду без льоду?».
Дівчинка.(Думає) Потрібно приготувати 2 розчини: перший – із 120г амоній нітрату та 200мл води і другий – з 60г амоній хлориду і 200мл води у хімічних склянках. Зануримо в ці розчини пробірки з водою. Через декілька хвилин вода у пробірках замерзне.
Вартовий. Ось і вдруге повернувся ключ! Двері відчинені, але за ними – аркуш паперу, на якому написано, як перейти місток, який є на шляху.
(Дівчинка бере папір, хоче прочитати, але здивовано піднімає очі)
Дівчинка. Але ж на ньому нічого не написано.
Вартовий. Це і є твоє третє завдання.
Дівчинка.(Думає, а потім нагріває листок, на якому поступово з′являється напис). Хімія – цікава наука.
Вартовий. Я радий за тебе. Ти виконала всі завдання, тож ласкаво просимо до палацу доброї чаклунки Хімії.
(Виходять Хімія та хлопчик).
Дівчинка. Ось де ти, братику. Ходімо швидше додому, бо бабуся плаче, що так довго тебе немає. Вона не може заспокоїтись з того часу, як ти зник.
Хлопчик. Добре, ми підемо, але ще трішки послухаємо чарівницю.
Хімія. Ну, добре. Я розповім вам про свої володіння. В надрах Землі є у мене прекрасні палаци з кришталю, дорогоцінних каменів. Я навчила людей добувати з повітря добрива, з вугілля – шовк, фарби, ліки, з нафти – полімери, гуму, каучук.(Звертається до глядачів у залі). Ви, діти,скоро будете вивчати хімію. Я думаю, що вам буде цікаво познайомитись з нею ближче. Ось декілька цікавих дослідів:
(Виходять асистенти і проводять досліди).
Дослід 1. Ось перед вами розчини різного кольору. Я зараз зроблю так, що їхнє забарвлення зникне.(Асистент зливає розчини в одну колбу і розчин стає безбарвним).
Готуючи цей дослід, у колбу наливаємо концентрований розчин хлорного вапна і нижню частину колби заклеюємо папером, щоб не було видно розчину. У пробірки наливаємо слабкої концентрації лужного розчину метилоранжу( жовтий), нейтрального розчину метилоранжу (оранжевий), кислого розчину метилоранжу ( червоний), розчину брильянтового зеленого (зелений), розчину нейтрального лакмусу ( фіолетовий), розчину синього лакмусу (синій). Коли всі ці розчини злити вони знебарвлюються.
Дослід 2. Фараонові змії. (Гарно перемішуємо 0,5 чайної ложки соди та 3 чайні ложки цукрової пудри. Насипаємо на керамічну плитку 2 – 3 столові ложки піску, щоб утворився конус. У верхівці конуса робимо заглиблення і невеликими порціями додаємо спирт, щоб пісок став вологим. Після цього обережно у заглиблення насипаємо суміш соди та цукрової пудри і підпалюємо.)
Хімія. А на прощання я хочу вам побажати: учіть хімію, щоб з вами не траплялися такі пригоди, як з « хіміком – недоучкою».
( Хімія виходить, а на сцені з′являється хімік – недоучка)
Хімік – недоучка. Я – великий експериментатор! Признаюся вам ,що хімію вчити я не люблю, проте в дослідах хімічних – я неперевершений знавець. Хочете, я на ваших очах перетворю воду на молоко.( Демонструє дослід, але нічого не виходить).
Асистент. Перестань знущатися над хімією. Іди краще на урок і вивчи те, що не хотів вчити. А ще запам′ятай:
Перш, ніж щось добувати,
Треба багато всього пізнати.
Тож іди, поспішай,
Книжку уважно прочитай!
Ведучий. Ось і прийшов час прощатися, але я з вами не прощаюся, а кажу до нових зустрічей!